Mickiewicz połączył Polaków ponad granicami. „Dziady” zabrzmiały w Maniewiczach / Міцкевич об’єднав поляків поза кордонами. «Дзяди» прозвучали в Маневичах

Czy można być bliżej Polski, będąc setki kilometrów od jej granic? Okazuje się, że tak. 5 września 2026 roku polskie słowo po raz kolejny zabrzmiało w Maniewiczach. W Parafii Ducha Świętego odbyło się Narodowe Czytanie, którego tegoroczną lekturą były „Dziady” Adama Mickiewicza.

W parafii zgromadzili się mieszkańcy miasteczka i parafianie, aby wspólnie sięgnąć po jedno z najważniejszych dzieł polskiej literatury. W wydarzeniu uczestniczył również proboszcz Parafii Ducha Świętego, ks. Marcin Ciesielski.

„Dziady” to przecież nie tylko szkolna lektura. To opowieść o pamięci, historii, wolności, narodzie i duchowym dziedzictwie. To literatura, w której przeszłość spotyka się z teraźniejszością, a los człowieka splata się z losem całej wspólnoty. I właśnie dlatego ich obecność w Maniewiczach nabrała szczególnego znaczenia.

Tam, gdzie żyje język polski i pamięć o polskiej kulturze, tam również żyje Polska. Narodowe Czytanie po raz kolejny przekroczyło granice państw, łącząc Polaków w kraju i poza jego granicami. Tegorocznej, piętnastej edycji akcji patronowali Prezydent Rzeczypospolitej Polskiej Karol Nawrocki i Pierwsza Dama Marta Nawrocka.

Dla mieszkańców Maniewicz nie było to pierwsze spotkanie z Narodowym Czytaniem. Parafia Ducha Świętego od lat włącza się w tę inicjatywę, pokazując, że polska literatura może być ważnym miejscem spotkania także poza granicami Rzeczypospolitej.

Mickiewicz napisał „Dziady” w zupełnie innych czasach, ale jego słowa nadal potrafią łączyć ludzi. W Maniewiczach zabrzmiały nie tylko jako fragment wielkiej polskiej literatury, lecz także jako przypomnienie wspólnej historii, języka i kultury, które mimo upływu lat i zmieniających się granic wciąż pozostają żywe.

Bo granice mogą dzielić państwa. Nie muszą jednak dzielić ludzi. Czasem wystarczy otworzyć książkę i przeczytać kilka słów Mickiewicza, aby poczuć, że jesteśmy częścią jednej historii.

*****

Projekt „Utrzymanie struktury – Parafia Ducha Świętego w Maniewiczach ” współfinansowano w ramach sprawowania opieki Senatu RP nad Polonią i Polakami za granicą w 2026 roku, w ramach zadania „Wielka Polska Rodzina. Utrzymanie środowisk polskich na Ukrainie - cz. VI" realizowanego przez Fundację Wolność i Demokracja.

• 

• 

• 

• 

• 

• 

Чи можна бути ближче до Польщі, перебуваючи за сотні кілометрів від її кордонів? Виявляється, що так. 5 вересня 2026 року польське слово знову прозвучало в Маневичах. У парафії Святого Духа відбулося Національне читання, твором якого цього року стали «Дзяди» Адама Міцкевича.

У парафії зібралися мешканці селища та парафіяни, щоб разом звернутися до одного з найважливіших творів польської літератури. У заході також взяв участь настоятель парафії Святого Духа о. Марцін Цєсєльскі.

«Дзяди» — це не просто шкільний твір. Це розповідь про пам’ять, історію, свободу, народ і духовну спадщину. Це література, у якій минуле зустрічається із сучасністю, а доля людини переплітається з долею всієї спільноти. Саме тому присутність цього твору в Маневичах набула особливого значення.

Там, де живе польська мова і пам’ять про польську культуру, там живе й Польща. Національне читання вкотре подолало державні кордони, об’єднавши поляків у Польщі та за її межами. П’ятнадцяте ювілейне видання акції відбулося під почесним патронатом Президента Республіки Польща Кароля Навроцького та Першої леді Марти Навроцької.

Для мешканців Маневичів це не перша зустріч із Національним читанням. Парафія Святого Духа вже багато років долучається до цієї ініціативи, показуючи, що польська література може бути важливим місцем зустрічі також за межами Республіки Польща.

Міцкевич написав «Дзяди» в зовсім іншу епоху, але його слова й сьогодні здатні об’єднувати людей. У Маневичах вони прозвучали не лише як частина великої польської літератури, але й як нагадування про спільну історію, мову та культуру, які, попри плин часу й зміну кордонів, залишаються живими.

Бо кордони можуть розділяти держави. Але вони не обов’язково повинні розділяти людей. Іноді достатньо відкрити книгу та прочитати кілька слів Міцкевича, щоб відчути: ми є частиною однієї історії.